Проблеми оцифрування скляних плівок

Архівні скляні плівки є одними з найскладніших об’єктів як для консервації, зберігання, так і для оцифрування.  Предметом цього тексту будуть основні питання оцифрування плівки: безпека, методи оцифрування, вибір і налаштування обладнання, практика процесу, обробка результатів, якість та інформація, що міститься в цифровому зображенні.

1. Загрози для плівки в процесі оцифрування

Основним критерієм, що визначає метод оцифрування плівки, є її термічна та механічна безпека, а також час та інтенсивність впливу світла на плівку.

Підвищена температура під час процесу може спричинити відділення шару емульсії від підкладки, посилення вже наявних пошкоджень, локальні здуття і навіть задимлення плівки.

Рис.1 Приклад пошкодження емульсії скляної плівки. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік

Емульсія плівки піддається механічним пошкодженням, наприклад, під час транспортування, розпакування або розміщення на пристрої, але головним чином через використання неправильної техніки репродукування. Плівка повинна лежати на підставці емульсією догори, щоб емульсія не була пошкоджена власною вагою. Емульсія повинна бути направлена до датчика реєстрації.

Фото 2: Скляна плівка з емульсією, відокремленою від підкладки. Поміщення такої плівки з пошкодженою емульсією на скло призведе до його пошкодження. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік

До простих і, здавалося б, очевидних заходів, які значно підвищують безпеку скляних пластин під час оцифрування, належать такі:

– забезпечення правильної вологості та температури в студії,

– забезпечення достатнього простору з м’якими підкладками для розпакування, підготовки та зберігання плівок після процесу,

– використання захисних рукавичок, оскільки відбиток пальця на емульсії безповоротно пошкоджує її, а речовини, що потрапляють з потом, спричиняють хімічні реакції, які руйнують емульсію,

– знаходження правильного способу підйому скла з репродукційної підставки (скло зі склом може сильно „присмоктатися” і тонка плівка може потріскатися або розірватися)

– зведення дії світлових променів на плівку до абсолютного мінімуму.

Фото.3 Репродукція плівки з пошкодженою емульсією, показаної на фото.2. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік

• Методи отримання цифрового зображення скляних плівок

Наступними критеріями, що визначають вибір методу оцифрування, є: можливість коректної реєстрації деталей у найтемніших ділянках негативу, тобто значення параметра D-max, максимальна оптична роздільна здатність, тип отриманого файлу (TIFF чи RAW), можливість об’єднання багатьох дрібних фрагментів у велике зображення (stitching), можливість виконання HDR – відтворення у високому динамічному діапазоні. *

Порівняння двох методів оцифрування скляних пластин.

1. Сканування за допомогою планшетних сканерів, пристосованих для роботи з прозорими матеріалами:

У сканерах значення оптичної густини Dmax є фіксованим і може бути недостатнім для отримання коректного зображення навіть при використанні високоякісних плоских сканерів. **

У сканерах оптична роздільна здатність визначається параметрами оптичного датчика, тобто матриці. Для даної моделі сканера вона є фіксованою величиною.***

2 Фотографічний метод у прохідному світлі:

Фотографічний метод у прохідному світлі дозволяє змінювати інтенсивність освітлення, так що Dmax можна регулювати, обмежуючись лише потужністю використовуваного освітлення.

У цифровій камері максимальна роздільна здатність, з якою ми можемо відтворити об’єкт певного розміру, визначається параметрами сенсора.****

Для даної моделі камери це фіксоване значення, але ми можемо використовувати більш високу модель камери або скористатися одним з методів, описаних вище.*

* Формула оцифрування не дозволяє використовувати методи композиції зображень у вигляді stitching-у або HDR. Однак бувають випадки, коли нам потрібно використовувати їх, щоб отримати дуже високу роздільну здатність, наприклад, для ідентифікації деталей, або для отримання зображення з надзвичайно контрастної плівки. У таких випадках ми створюємо два файли: один – стандартним методом з найкращою можливою якістю, а другий – одним із вищезгаданих методів. В такому випадку, перший файл буде еталонним зображенням, а другий – допоміжним.

** Оптична густина D для прозорих матеріалів – це фізична величина, що дорівнює десятковому логарифму відношення інтенсивності падаючого світла (Ip) до інтенсивності світла, що проходить (Ik),

D = log ( Ip / Ik). Можна підрахувати, що значення Dmax=3,8 (професійний сканер формату А3 Epson Expression 10000XL) дозволяє правильно записати сигнал, ослаблений у 6300 разів. На сканері Hasselblad X5, призначеному для целулоїдних негативів, значення Dmax становить 4,9, що дозволяє правильно зареєструвати сигнал, ослаблений у 80 000 разів.

**** Наприклад, кількість реєстраційних елементів, тобто пікселів на смугу, становить 20000, а максимальний формат сканування – А3 (29,7 х 42 см). Оскільки реєстраційна стрічка розміщена на коротшій стороні і рухається по довшій стороні, то розраховуємо:

29,7 см∶ 2,54 = 11,69 дюйма (де 1 дюйм = 2,54 см)

20000 пікселів: 11,69 дюйма = 1710,86 ppi [пікселів на дюйм].

Оптична роздільна здатність сканера в цьому прикладі становить 1700 ppi. На практиці кожен скануючий пристрій працює з фактичною роздільною здатністю, характерною для конкретної моделі сканера. Фактична роздільна здатність завжди нижча за оптичну роздільну здатність і може бути визначена лише шляхом індивідуального тестування відповідної моделі сканера.

**** Наприклад, Canon EOS 5DsR (за допомогою якого були зроблені показані тут репродукції) має роздільну здатність 8688 x 5792 пікселів. Це означає, що об’єкт розміром 23 см х 27 см (9″ х 10,62″) можна оцифрувати з максимальною роздільною здатністю 8688 / 10,62 = 820 ppi.

Якщо ми візьмемо, наприклад, чотири фрагменти зображення і об’єднаємо їх разом, то отримаємо зображення розміром [(8688 x 2) – 20% перекриття] x [(5792 x 2) – 20% перекриття] = 13900 x 9270, що дає роздільну здатність зображення 13900/10,62 = 1310*.

2.1 Приклади ефектів оцифрування негативів за допомогою методу сканування та фотографування в прохідному світлі.

Скан 1. Сканування дуже щільного негативу і спроба його обробки. Очевидно, що оптична щільність Dmax сканера занадто низька. Сканер Epson Expression 10000 XL. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік 

А-негатив; Б-проявлений позитивРис. 4

Фотографування дуже щільного негативу та його обробка. Регулюючи інтенсивність пропускання світла (а отже, регулюючи Dmax) і записуючи у форматі RAW, можна правильно відтворити – оцифрувати – цей об’єкт. Цифрова камера Canon EOS 5DsR. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

 C – RAW-файл, D – проявлений позитив

Скан 2. Сканування висококонтрастного негативу. Сканер Epson Perfection 10000XL. Спроба проявити позитив. Характерні ділянки зображення, з якими сканер не зміг впоратися, позначені. 1 – тіні; 2 – світлі ділянки.
Ці ж ділянки позначені на фото 5. недостатній діапазон оптичної щільності призвів до появи білих і чорних плям без деталізації у світлих і темних ділянках. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 5. Фотографія висококонтрастного негативу. Проявлений позитив з RAW-файлу. Цифрова камера Canon EOS 5DsR. Позначено аналогічні ділянки, як на скані 2.

1 – світло; 2 – тіні. Видно деталі у світлих і темних ділянках. Правильне відтворення – оцифрування негативу.

Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

3. Підбір та конфігурація обладнання

В Історичному музеї міста Кракова реалізації проекту оцифрування скляних плівок передував аналіз, серед іншого, згаданих вище питань. Було вирішено, що оцифрування скляних плівок з наших колекцій, в тому числі плівок Крігера, буде здійснюватися за допомогою методу фотографування у прохідному світлі. З цією метою за авторським проектом було сконструйовано робочу станцію для відтворення прозорих матеріалів.

 3.1 Конструктивні характеристики

Пристрій повинен:

– бути масивним і стійким, щоб виключити вібрації та забезпечити точне регулювання,

– забезпечувати точне та повторюване регулювання налаштувань,

– використовувати спалах як основне освітлення, в тому числі для усунення впливу вібрацій системи

– забезпечувати відтворення скляних плівок форматом до 40 х 50 см,

– забезпечити точне регулювання положення камери в трьох площинах,

– забезпечити швидке і точне вертикальне і горизонтальне переміщення камери (полегшення кадрування),

– забезпечити безпечне (низькотемпературне) освітлення плівки з регулюванням інтенсивності (необхідне для фокусування),

-забезпечити правильну експозицію шляхом регулювання інтенсивності прохідного (робочого) світла, припускаючи, що час, діафрагма і чутливість є фіксованими значеннями,

– забезпечити точне позиціонування плівки та маскування шкідливого світла,*****

– захищати фотографований об’єкт від навколишнього світла та прямого відбиття,

– забезпечити високу ефективність роботи, простоту та ергономічність експлуатації.

Вимоги до фотообладнання:

– цифрова камера з максимально можливою роздільною здатністю (тут Canon Eos 5DsR),

– робота з найнижчою власною чутливістю ISO,

– робота з макрооб’єктивами з фіксованою фокусною відстанню (тут Zeiss Macro-Planar T* 100 мм),

– робота з об’єктивами з тонким ручним фокусуванням (тут як вище),

– робота на діафрагмах, визначених виробником як оптимальні (тут f/8),

– робота зі швидкістю синхронізації, адаптованою до студійних спалахів (тут 1/100с).

Пристрій в цілому (пристрій + камера + ІТ-структура) повинен :

– повною мірою використовувати технічні можливості використовуваного обладнання; прив’язка, Live View, дистанційний запуск, живлення, негайний попередній перегляд зробленої експозиції як негативу або позитиву,

– забезпечити безперебійну роботу з великими файлами,

– співпрацювати з вашим графічним програмним забезпеченням (тут Photoshop, CaptureOne PRO),

– забезпечують точне вирівнювання сенсора камери та скляної плівки,

– оптимізувати кількість світла, що падає на плівку.

***** Шкідливе (небажане) світло – це сильне світло, що падає безпосередньо в об’єктив за межами об’єкта зйомки. Воно може спричинити різні види підсвічування, відблиски або непрозорість записаного зображення, що призводить до зниження контрастності та знебарвлення.

3.2 Підставка для репродукції зі скляної плівки

Показаний нижче стенд є другою версією інструменту, модифікованою та вдосконаленою.

Фото 6. Підставка для репродукції скляної плівки. Видимі бокові лампи є допоміжно-технічним освітленням – під час репродукції вони вимкнені. Підготував В. Пизік

Фото 7. Стелаж для репродукції скляної плівки. Видимий бленд призначений для захисту плівки від навколишнього світла і, перш за все, від прямого відбиття верхнього світла. Видиме бічне світло є допоміжним, технічним – під час репродукування воно вимкнене. Підготував В. Пизік.

Фото 8. Позиція для репродукування скляних плівок з оснащенням робочого місця комп’ютером. Розроблено В. Пизік

Фото 9. Робоча станція для відтворення скляних плівок – робоча частина. Підготував В. Пизік

1. Репродукційна колонка Kaiser rePro Motion
2. Контролер двигуна колонки
3. Комбінована фотографічна головка з цифровою камерою
4. Монітор для фокусування в режимі Live View
5. Монітор для перегляду готової експозиції
6. Регулятор робочого світла (тут спалах 1200 Вт)
7. Рамка
8. Робоча поверхня
9.  Датчик температури зі щупом, розміщеним трохи нижче робочої поверхні
10. Регулятор інтенсивності для світлодіодної камери
11. Вимикачі допоміжно-технічного освітлення
12. Система подачі стисненого повітря
13. Сенсорний вимикач освітлювальної камери

Фото 10. Стіл для репродукції скляної плівки – робоче джерело світла, розсіювальні фільтри та світлодіодна камера. Розроблено В. Пизік

7. Рамка
8. Система подачі стисненого повітря
9. Сенсорний вимикач світлової установки 9.
10. Робоче основне джерело світла (спалах 1200 Вт)
11. Робоча камера змішування основного світла
12. Світлорозсіювальні фільтри
13. Світлодіодна камера для фокусування в режимі Live View

Фото 11. Комплексна фотографічна головка з допоміжним обладнанням. Підготував В. Пизік

4. Монітор для налаштування фокусу за допомогою функції Live View
5. Цифрова камера, об’єктив
6. Кабелі HDMI, Tethering, пульт дистанційного запуску, запуск спалаху

Фото 12. Комплексна фотографічна головка з допоміжним обладнанням. Розробив В. Пизік

20. Follow Focus – інструмент, який використовується у кінозйомці, пристосований для фокусування на фотооб’єктивах. Цей метод роботи з фокусуючим кільцем є дуже точним і робить роботу набагато простішою та швидшою.
21. Гвинтові гнізда регулювання для точного позиціонування по відношенню до плівки.
22. Роз’єми для підключення до мережі живлення фотоапарата
23. Горизонтальне регулювання головки по відношенню до плівки
24. Моторний відсік для вертикального позиціонування головки

Фото 13. Комплексна фотографічна головка з допоміжним обладнанням. Розроблено В. Пизік

26. Фотографічна головка Linhoff з трьома ступенями свободи. Шестерні дозволяють позиціонувати камеру з великою точністю.
27. Швидкознімні кріплення швейцарського типу Arca
28. Бездротовий контролер запуску цифрової камери

Фото 14. Робоча станція для репродукції скляних плівок. Фрагмент робочої частини. Підготував В. Пизік

• Біле маркування на ключових елементах значно полегшує роботу при тьмяному освітленні в студії.
• Практика сканування

Під час тестування сконструйованого пристрою виникла низка питань, пов’язаних з правильним і безпечним виконанням процесу оцифрування.

• Фокусування в режимі Live View

Під час ручного фокусування необхідне підсвічування зображення. Було сконструйовано світлову камеру на основі світлодіодів. Високий світловий потік, регульована інтенсивність і низька робоча температура світлодіодів дозволили досягти двох цілей: достатнього освітлення і теплової безпеки.

Фото 15: Світлова камера на основі світлодіодів. Дно камери є одночасно відбиваючою площиною для світлодіодів і розсіювальним фільтром для основного світла від спалаху. Інтенсивність світла в камері можна регулювати. Підготував В. Пизик

4.2 Оптимізація кількості світла, що падає на плівку.

Метод початкової оцінки негативного почорніння

Для цього було розроблено метод початкової оцінки чорноти плівки на сірому клині, масштабованому проти спалаху.

Фото 16. Рамка із сірим клином Розроблено В.Пизік

•  Сірий клин

Сірий клин з 8 полів був створений шляхом накладання 8 смужок сірого нейтрального клину 1F (зменшивши експозицію на одну діафрагму).

Кожному полю сірого клину було „присвоєно” значення потужності використовуваного спалаху. У цьому випадку 1,2,3,4,5,6 і 6+1F, 6+2F („рятувальні” діафрагми 5.6 і 4.0}.

Фото 17: Сірий клин із заданими значеннями потужності спалаху

Спостерігаючи за плівкою разом із сірим клином, можна зробити початкову оцінку експозиції, порівнюючи локальну щільність плівки з сірими полями клина (одночасно зчитуючи початкові налаштування потужності спалаху).

Фото 18: Скляний негатив разом із сірим клином.

Кольорові лінії асоціюються з подібною щільністю.

           Червоний – запропонований нижній діапазон налаштування спалаху, значення 4

           Жовтий – рекомендований верхній діапазон налаштування спалаху, значення 6

           Синій – рекомендований безпечний діапазон тіней, значення спалаху 2

Плівка була правильно відзнята зі значенням 5.0 на шкалі регулювання спалаху.

Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік

Фото 19: Скляний негатив разом із сірим клином. Загальна непрозорість була визначена як нормальна, тобто в межах середнього діапазону. Кольорові лінії були пов’язані з подібною щільністю.

           Червоний – запропонований нижній діапазон налаштування спалаху, значення 3

           Жовтий – запропонований верхній діапазон налаштування спалаху, значення 4

           Синій – запропонований безпечний діапазон тіней, значення спалаху 1

Плівка була правильно відтворена при значенні 3,8 на шкалі регулювання спалаху.

Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизик

4.3 Маскування шкідливого світла*****

У кожній фотографічній ситуації вплив шкідливого світла слід звести до мінімуму. У випадку відтворення у прохідному світлі його усунення полягає в точному маскуванні – закритті полів, вільних від зображення і таких, що містяться в кадрі.

Скляні пластини дуже часто бувають не прямокутними і не квадратними, а чотирикутними. Стандартна маскувальна рамка не дозволяє маскувати елементи з кутами, відмінними від прямого.

Тому була розроблена рухома рамка з трьома важелями, що дозволяє варіювати кут нахилу важелів в широких межах. Конструкція рамки заснована на лінійних напрямних, які дозволяють точно і повторювано маневрувати рухомими частинами.

Фото 20: Маскувальний пристрій власної розробки. Дозволяє маскувати „різнокутні” плівки, а також виконувати точні та повторювані лінійні налаштування завдяки використанню лінійних напрямних. Розроблено В. Пизік

30.  Рухомі кронштейни, що дозволяють  ефективно маскувати небажане світло
31. Лінійні направляючі

Фото 21: Маскувальний пристрій нашої власної розробки. Дозволяє маскувати „різнокутні” плівки, а також точно і повторювано позиціонувати їх за допомогою лінійних напрямних. Видима зміна положення кронштейна (див. фото 20). Підготував В. Пизік

31 Блокування лінійного переміщення та обертання

4.4 Вирівнювання системи: матриця камери – робоча площина

Одним з найскладніших елементів налаштування у випадку репродукції є позиціонування камери відносно робочої поверхні, тобто об’єкта, в даному випадку скляної плівки. Ці елементи повинні бути паралельні один одному. Паралельність гарантує, що площина фокусування збігається з площиною об’єкта і геометрія зображення відтворюється правильно. Навіть невелика неточність призводить до зонального розфокусування і деформації зображення. Попередні методи полягали в спостереженні через видошукач камери або в тестовій експозиції геометричного малюнка і вирівнюванні спотворень шляхом переміщення камери. Це були виснажливі методи, в яких легко припуститися помилок.

У проекті MHK використовувався коліматор – лазерний пристрій, який використовує принцип, що кут падіння дорівнює куту відбиття.

Коліматор дозволяє дуже точно визначити паралельність елементів, про які йде мова.

Фото 22: Лазерний коліматор. Пристрій, що випромінює лазерний промінь перпендикулярно до основи, розташований на робочій площині.Промінь, відбитий від площини лінзи (паралельної матриці камери), повертається на поверхню пристрою. У наведеному прикладі кут падіння променя не перпендикулярний до поверхні лінзи (і матриці). Підготував В. Пизік

• Лазерний коліматор
• Лазерний діод
• Регулювання інтенсивності променя
• Падіння лазерного променя в площині об’єктива
• Відбитий промінь

Фото 23. На об’єктиві в тримачі фільтра є дзеркало, від якого відбивається лазерний промінь. Розробив В. Пизік

36. Падіння лазерного променя на площину лінзи
37. Дзеркало в тримачі фільтра

Фото 24: Лазерний коліматор. Лазерний промінь відбитий під кутом 90⁰ і повертається у вихідну точку. Правильне налаштування паралельності. Таке точне позиціонування камери стало можливим завдяки фотографічній голівці з шестернями. Підготував В. Пизік

39. Лазерний промінь, відбитий під прямим кутом, повертається у вихідну точку.
40. Вказує на те, що робоча площина (тобто плівка) паралельна матриці цифрової камери.

5 Розробка прозорих матеріалів

Для прозорих матеріалів проблема розробки є складнішою.

Шаблони для діапозитивів слугують лише орієнтиром, а для негативів корисною є лише сіра шкала. На діапозитивах для кінцевого результату ми можемо брати під увагу реальним, позитивним зображенням. У негативах не існує оригіналу, тобто позитиву. Найпоширеніше просте перетворення негативу на позитив шляхом інверсії може не відображати реального стану, тобто не показувати всієї інформації, що міститься в негативі. Для цього потрібна інтерпретаційна, творча дія. Це вимагає великої інтуїції, підкріпленої знанням цифрової та аналогової фотографії, хімічних методів проявлення негативів, а також авторського стилю та фотохімічних можливостей епохи. Надзвичайно важливим є знання графічного програмного забезпечення, яке використовується, роботи з його інструментами та наслідків їх використання.

Фото 25: Скляна плівка. Негатив перетворений на позитив лише інверсією, без проявлення. Видно дуже темні і світлі поля, позбавлені деталей, і можна порівняти характерні ділянки, позначені цифрами на фото 25 і 26. 1-тіні; 2-світла. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 26: Скляна плівка. Негатив, проявлений у форматі RAW. Ви можете побачити деталі в темних і світлих полях зображення, а також порівняти характерні ділянки, позначені цифрами на фото 25 і 26. 1-Тіні; 2-Світла.
Слід зазначити, що не використовувалася техніка HDR, а зміни щільності були зроблені в графічній програмі, глобально, без маскування. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 27: Скляна плівка. Негатив перетворений на позитив лише інверсією, без проявлення. Видно дуже темні і світлі поля, позбавлені деталей, можна порівняти характерні ділянки, позначені цифрами на фото 27 і 28.

 1-тіні; 2-світла. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 28: Скляна плівка. Негатив, проявлений у форматі RAW. Ви можете побачити деталі в темних і світлих полях зображення, а також порівняти характерні ділянки, позначені цифрами на фото 27 і 28. 1-Тіні; 2-Світла.

Слід зазначити, що не використовувалася техніка HDR, а зміни щільності були зроблені в графічній програмі, глобально, без маскування.Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 29: Скляна плівка. Фрагмент фото 27 збільшений для кращої ілюстрації. Негатив перетворено на позитив лише шляхом інверсії, без проявлення. Видимі дуже темні і світлі поля позбавлені деталей; характерні ділянки, позначені цифрами на фотографіях 29 і 30, легко порівняти.

  1-тіні; 2-світла. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 30: Скляна плівка. Фрагмент з фото 28 збільшений, щоб краще продемонструвати проблематику. Негатив проявлений на рівні RAW-файлу. Ви можете побачити деталі в темних і світлих полях зображення, а також порівняти характерні ділянки, позначені цифрами на фото 29 і 30. 1-тіні; 2-світла. Слід зазначити, що техніка HDR не використовувалася, а зміни щільності були зроблені в графічній програмі, глобально, без маскування.  Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 31: Скляна плівка. Негатив перетворений на позитив лише інверсією, без проявлення. Видно дуже темні і світлі поля, позбавлені деталей, можна порівняти характерні ділянки, позначені цифрами на фотографіях 31 і 32. 1-тіні; 2-світла. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 32: Скляна плівка. Негатив, проявлений на рівні RAW-файлу. Ви можете побачити деталі в темних і світлих полях зображення, а також порівняти характерні ділянки, позначені цифрами на фото 31 і 32. 1 – тіні; 2 – світло.

Слід зазначити, що техніка HDR не використовувалася, а зміни щільності були зроблені в графічній програмі, глобально, без маскування.  Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

6. Якість відтворення та інформація, що міститься в цифровому зображенні

Скляні плівки – це особливий носій. Вони несуть інформацію розміром 30 х 40 см (невеликий негатив має розмір 2,4 х 3,6 см). Величезний обсяг інформації можна прочитати шляхом оцифрування за допомогою цифрового обладнання з високою роздільною здатністю. Якість і читабельність отриманих деталей залежить не лише від параметрів використовуваного обладнання, обережності та точності поводження з ним, але й від фотоапарата автора негативу, оптики, яку він використовував, та умов освітлення. Найстаріші матеріали були не дуже чутливими і вимагали довгих експозицій, що могло спричинити рух зображення. Деякі обмеження щодо розбірливості збільшеного зображення також пов’язані з типом плівки.  На срібних плівках може бути видно зерно або скупчення срібних зерен, що формують зображення, що спричиняє спотворення або навіть розмиття деталей. У колодієвих плівках це обмеження відсутнє. Нижче наведено приклади зчитування деталей зі срібної та колодіонної плівок. Розмір плівки 23 x 27 см.

Фото 33: Срібляста скляна плівка. Репродукція всієї плівки з фрагментами, позначеними рамками, які були збільшені (фото 34/1,2,3). Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 34/1,2,3. Видно величезну кількість деталей, які можна розшифрувати з правильно оцифрованої плівки: обличчя фігур, деталі одягу, прикраси. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 35: Скляна плівка Collodion. Репродукція всієї плівки з фрагментами, позначеними у збільшених рамках (фото 36/1,2,3,4,5). Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 36/1,2,3,4,5. Можна побачити величезну кількість деталей, які можна прочитати з правильно оцифрованої плівки: обличчя фігур, дати, номер будинку. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 37: Скляна плівка Collodion. Репродукція всієї плівки з фрагментами, позначеними у збільшених рамках (фото 38/1,2,3,4,5,6). Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

Фото 38/1,2,3,4,5,6. Видно багато деталей, які можна прочитати з правильно оцифрованої плівки: написи на вікнах, вивіски, оголошення. Негатив походить з колекції MHK. Підготував В. Пизік.

A   = log ⁡ ( I p / I k ) {\displaystyle A\ =\log(I_{p}/I_{k})}   

Табл. 1: Загальне порівняння ризиків і технічних можливостей сканерів і цифрових камер. Підготував В. Пизік

Висновки

Помилки експонування або недосконалість тогочасних методів приготування емульсії та хімічної обробки, фактор часу, неналежні умови зберігання, чутливість до температури і вологості та тип носія роблять скляні пластини дуже складними об’єктами для отримання якісної цифрової документації.

Основні труднощі в роботі зі скляними негативами:

1. Безпека плівки.
2. Технічні можливості оцифрування „складних” негативів – дуже щільних, контрастних, пошкоджених негативів.
3. Правильний вибір цифрової камери та оптики з урахуванням розміру плівки.
4. Точне налаштування умов експозиції (якість відтворення, кількість світла).
5.  Маскування навколишнього світла, вторинного світла та прямих віддзеркалень.
6. Маскування світлових полів за межами об’єкта, тобто шкідливого світла
7. Точне ручне фокусування.
8.  Дотримання паралельності площин матриці фотоапарата та негативу.
9. Інтерпретація та обробка результатів.

◊◊◊

Ця стаття написана в рамках реалізації Національною бібліотекою проекту „”Patrimonium” – оцифрування та доступ до польської національної спадщини із зібрань Національної та Ягеллонської бібліотек”, що співфінансується Європейським фондом регіонального розвитку в рамках Операційної програми „Цифрова Польща 2014-2020” та державним бюджетом.

◊◊◊

Співфінансовано за підтримки Міністра Культури та Національної Спадщини