Чого варто уникати при плануванні цифрового проєкту

Останні роки ставлять жирну крапку на цифрових ініціативах, проєктах та продуктах. Починаючи з 2020 року, через циклічні локдауни внаслідок пандемії, кризи і, зрештою, війни, світова ситуація динамічно впливає на наші цифрові потреби та звички і дозволяє проаналізувати результати, досягнуті до теперішнього моменту. Оскільки часу на створення нових рішень зазвичай не залишалося, важливо швидко адаптувати їх до нових вимог – або, навпаки, адаптувати самих користувачів до вже існуючих, але не завжди досконалих, можливостей.

Виявилося, що деякі види діяльності можна здійснювати так само (або навіть більш) ефективно онлайн, зменшуючи затрати і значно розширюючи аудиторію. Однак слід одразу зазначити, що це зовсім не означало значного технологічного прогресу, не призвело до створення революційно нових пристроїв чи програмного забезпечення. Революційним стало те, як ми використовуємо вже існуючі рішення. Прикладом цього є застосунки для миттєвого обміну повідомленнями – цілком не новий винахід, який був швидко адаптований до нових потреб.

Викликане пандемією припинення діяльності культурних інституцій або обмеження доступу користувачів до фізичних зібрань стало найбільшим випробуванням для бібліотек, музеїв та цифрових архівів.

Це створює особливі умови для формулювання пропозицій для тих, хто бажає створити інший цифровий проєкт, пов’язаний з культурними колекціями, хоча, звісно, це список на 2022/2023 роки, і його релевантність може змінитися в майбутньому.

1. Не створюйте цифровий проєкт

Дійсно: якщо вам це дійсно не потрібно, просто не робіть цифровий проєкт. Це не означає, що ви зобов’язані його мати. Створення цифрової інфраструктури – не є одноразовою витратою. Подумайте про підтримку та розвиток, необхідність просування та позиціювання.

З десяток років тому амбіцією багатьох установ було мати „власну” електронну бібліотеку, що призвело до створення численних сервісів, які надавали публікації у сумнозвісному форматі DjVu (технологічна підтримка якого була припинена у 2005 році…). Файли у форматі DjVu викликали загальну ненависть через їхню вкрай низьку якість, необхідність встановлення додаткового програмного забезпечення і, зрештою, надзвичайно громіздку та неергономічну працю для користувачів. Деякі з цих сервісів не збереглися, інші були змушені модифікувати свою інфраструктуру і систематично впроваджувати зручніші формати – хоча невдалий DjVu все ще зустрічається в деяких місцях. Крім того, оцифрування в той час не було скоординованим. Таким чином, багато установ оцифровували одні й ті самі видання, а дисперсність послуг вимагала створення додаткових агрегаторів даних, що ускладнювало роботу і збільшувало витрати.

Цей приклад показує, що в багатьох ситуаціях набагато ефективніше інвестувати не в технології та власний сервіс, а, наприклад, у послуги або обладнання для репродукції. Якщо установа має унікальні колекції, вона може доручити їхнє оцифрування зовнішнім виконавцям або створити власне відділення для оцифрування, а потім використовувати центральну платформу, яка забезпечує постійне обслуговування і розвиток, задля того, щоб оприлюднити результати оцифрування.

• Не вірте в прогнози щодо технологій

Пам’ятаєте, як в середині минулого десятиліття, приблизно в дусі 1980-х років, процвітали прогнози найближчого майбутнього і величезного технологічного прогресу? З’явилося безліч трендбуків, аналітичних центрів та ” прогнозуючих” інститутів, які голосно заявляли, пророкували та завалювали нас даними про те, що чекає на нас у майбутньому. І – найголовніше – що нам слід робити, у що інвестувати і чого очікувати.

Однак виявилося, що більшість із цих прогнозів болісно зіткнулися з реальністю. Яскравий приклад – доля технології VR (віртуальної реальності), концепції з 1980-х років, яка, до речі, завдяки смартфонам повинна була прижитися і стати невід’ємною частиною нашого життя. Однак це виявилося тимчасовою і нішевою тенденцією. AR, або доповнена реальність, хоч і набула популярності завдяки грі в піймання покемонів, але спіткала таку ж долю. Цінність „прогнозування” та технологічних передбачень була остаточно похоронена крахом проекту Metaversum. Виявилося, що більшість таких прогнозів існують лише для залучення інвестицій, піару та є інструментом для брудних спекуляцій, а не надійним джерелом інформації.

Тому при створенні концепції цифрового проєкту важливо, не стаючи надто консервативним, дотримуватися рішень, які вже перевірені, випробувані та зарекомендували себе в інших установах, і уникати технологій, про які багато говорять, але мало хто з ними мав справу.

• Не плануйте мобільні додатки

Скільки мобільних додатків у вас є на телефоні? І скільки з них ви використовуєте? А скільки з них ви використовуєте регулярно?

Відповіді на ці запитання мають перевірити, чи є сенс розробляти мобільні додатки. Вже у 2016 році завдяки дослідникам з Національного інституту музейництва та охорони зібрань [https://muzealnictworocznik.com/resources/html/article/details?id=139668] стало відомо, що мало хто взагалі зацікавлений у встановленні додатків, створених польськими культурними установами. Створення додатку для непостійного проекту, події чи виставки, з точки зору сьогодення, є марною тратою часу та засобів.

• Не інвестуйте занадто багато в соцмережі

Те, що зараз відбувається з Твіттером і суперечки навколо TikTok, є нагадуванням про те, що соцмережі не є (і ніколи не були) некомерційними і демократичними платформами. Якщо у вас немає необхідності інтенсивно просувати подію, то немає жодного сенсу інвестувати в них значні кошти. Звичайно, гнучкість соціальних мереж все ще дозволяє провести блискучу кампанію за відносно невеликі кошти, але „лайки” не обов’язково перетворяться на заявки на участь.

• Не купуйте зайвого

Чи платить ваша проєктна установа передплату за доступ до цифрових матеріалів? Переконайтеся, щоб це не були здебільшого загальнодоступні матеріали. Ви придбали доступ до потужного програмного забезпечення? Переконайтеся, чи використовуватимете ви всі інструменти. Постачальник послуг пропонує розширити пакет за невелику ціну – відмовтесь і оберіть лише те, що необхідно для реалізації запланованої діяльності.

• Не плануйте ефемерних проектів

Цілком ймовірно, вам іноді траплявся якийсь давно забутий сайт, де частина матеріалів вже недоступна, хоча в цілому він все ще містить залишки суттєво цінної інформації. Чи хочете ви, аби так само залишилося від проекту, над яким ви працюєте, за декілька років? Створення окремого, монографічного сайту на честь якоїсь події, ювілею чи пам’ятної дати – це створення непостійного продукту і, як наслідок, без підтримки та оновлень це може призвести до втрати даних ( простіше кажучи, проєкт зникне, а ресурси та праця будуть витрачені дарма). Значно краще використовувати вже існуючі рішення, наприклад, модернізувати офіційний веб-сайт установи, доповнивши його мікро-сервісом, компонентом, який створить нові функціональні можливості.

◊◊◊

Статтю написано в рамках виконання завдання Національної бібліотеки щодо фінансування Центру компетенції з оцифрування бібліотечних матеріалів у 2022 році.

◊◊◊

Співфінансовано за підтримки Міністра Культури та Національної Спадщини